The problem of instability of industries, clusters and states influences the countries' economies. Unavoidable changes became an attribute of the strategic planning at every level. As a result, an effective tool is needed to evaluate stability at different levels in such a way that will make it possible to manage the changes. In this paper the concept of Macroeconomic Stabilization Pentagon (MSP) was analyzed for its applicability for the EU countries of low-an-middle-income economies including Ukraine. The data analysis brought new understanding of the assessment of the public policies' effectiveness. The model has proven its efficiency not just in the sphere of public administration, but also for the micro level management. The authors proposed the Microeconomic Stabilization Pentagon to be implemented in the research at the level of enterprises
Urgency of the research. Theoretical and empirical studies show that investment allocation has a perceptible impact on local economic development. Target setting. Taking into consideration reasonably low quantity of high-quality investments, countries all over the world are eager to incentive foreign direct investments inflows. Therefore, realistic country investment potential evaluation is vitally important for respective government institutions within their policies getting done. Actual scientific researches and issues analysis. The major issues of country investment potential evaluation, and investment market in general, were made by the following scientists and technicians: O. Fedonin, I. Riepina, O. Oleksiuk, S. Lieonov, B. Chub, Ie. Lapin, J. Dunning, A. Thompson., D. Kaufmann, M. De Melo, K. Berden, S. Sarno, P. Buckley, A. Fukumi and others. Uninvestigated parts of general matters defining. At the same time, insufficient scientific works cover approaches to assessing investment potential of Ukraine, based on latest research results of foreign scientists within current topic. Current socio-economic determinants of foreign direct investment need to be studied. The research objective is to identify key determinants of foreign direct investment inflow in the economy of Ukraine. The statement of basic materials. The article have considered determinants of foreign direct investment inflows, which are related to country socio-economic development and state institutions indicators. Conclusions. Studies of statistics of groups in transition economies have shown that the simultaneous adoption indicators of socio-economic development and quality of public institutions into the model of country investment potential evaluation allows to evaluate the elasticity of foreign direct investment to changes in each of the determinants. ; Актуальність теми дослідження. Питання активізації залучення якісних інвестиційних ресурсів із закордону є актуальним для урядів багатьох країн. Постановка проблеми. У зв'язку з обмеженою пропозицією якісних інвестиційних ресурсів, визначення факторів, що впливають на залучення прямих іноземних інвестицій та оцінка інвестиційного потенціалу національної економіки є важливим моментом здійснення внутрішньої соціально-економічної політики країни. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розвиток теорії та практики оцінки інвестиційного потенціалу на макроекономічному рівні зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені: О. Федонін, І. Рєпіна, О. Олексюк, С. Лєонов, Б. Чуб, Є. Лапін, Дж. Даннінг, А. Томпсон, Д. Кауфманн, М. Де Мело, К. Берден, С. Сарно, П. Баклі, А. Факумі та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У той же час недостатньо наукових праць висвітлюють підходи до оцінки інвестиційного потенціалу економіки України, враховуючи останні результати досліджень зарубіжних вчених на цю тематику. Потребують дослідження актуальні соціально-економічні детермінанти руху прямих іноземних інвестицій. Постановка завдання. Завданням даного дослідження є визначення ключових показників, що впливають на залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України. Виклад основного матеріалу. У статті розглянуто детермінанти притоку прямих іноземних інвестицій, що пов'язані з показниками соціальноекономічного розвитку країни та характеристиками державних інституцій. Висновки. Дослідження статистики груп країн перехідної економіки показали, що одночасне врахування у моделі оцінки інвестиційного потенціалу економіки показників соціально-економічного розвитку та якості державних інституцій дозволяє оцінити еластичність притоку прямих іноземних інвестицій до змін кожного з детермінантів.
Urgency of the research. Theoretical and empirical studies show that investment allocation has a perceptible impact on local economic development. Target setting. Taking into consideration reasonably low quantity of high-quality investments, countries all over the world are eager to incentive foreign direct investments inflows. Therefore, realistic country investment potential evaluation is vitally important for respective government institutions within their policies getting done. Actual scientific researches and issues analysis. The major issues of country investment potential evaluation, and investment market in general, were made by the following scientists and technicians: O. Fedonin, I. Riepina, O. Oleksiuk, S. Lieonov, B. Chub, Ie. Lapin, J. Dunning, A. Thompson., D. Kaufmann, M. De Melo, K. Berden, S. Sarno, P. Buckley, A. Fukumi and others. Uninvestigated parts of general matters defining. At the same time, insufficient scientific works cover approaches to assessing investment potential of Ukraine, based on latest research results of foreign scientists within current topic. Current socio-economic determinants of foreign direct investment need to be studied. The research objective is to identify key determinants of foreign direct investment inflow in the economy of Ukraine. The statement of basic materials. The article have considered determinants of foreign direct investment inflows, which are related to country socio-economic development and state institutions indicators. Conclusions. Studies of statistics of groups in transition economies have shown that the simultaneous adoption indicators of socio-economic development and quality of public institutions into the model of country investment potential evaluation allows to evaluate the elasticity of foreign direct investment to changes in each of the determinants. ; Актуальність теми дослідження. Питання активізації залучення якісних інвестиційних ресурсів із закордону є актуальним для урядів багатьох країн. Постановка проблеми. У зв'язку з обмеженою пропозицією якісних інвестиційних ресурсів, визначення факторів, що впливають на залучення прямих іноземних інвестицій та оцінка інвестиційного потенціалу національної економіки є важливим моментом здійснення внутрішньої соціально-економічної політики країни. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розвиток теорії та практики оцінки інвестиційного потенціалу на макроекономічному рівні зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені: О. Федонін, І. Рєпіна, О. Олексюк, С. Лєонов, Б. Чуб, Є. Лапін, Дж. Даннінг, А. Томпсон, Д. Кауфманн, М. Де Мело, К. Берден, С. Сарно, П. Баклі, А. Факумі та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У той же час недостатньо наукових праць висвітлюють підходи до оцінки інвестиційного потенціалу економіки України, враховуючи останні результати досліджень зарубіжних вчених на цю тематику. Потребують дослідження актуальні соціально-економічні детермінанти руху прямих іноземних інвестицій. Постановка завдання. Завданням даного дослідження є визначення ключових показників, що впливають на залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України. Виклад основного матеріалу. У статті розглянуто детермінанти притоку прямих іноземних інвестицій, що пов'язані з показниками соціальноекономічного розвитку країни та характеристиками державних інституцій. Висновки. Дослідження статистики груп країн перехідної економіки показали, що одночасне врахування у моделі оцінки інвестиційного потенціалу економіки показників соціально-економічного розвитку та якості державних інституцій дозволяє оцінити еластичність притоку прямих іноземних інвестицій до змін кожного з детермінантів.
The paper deals with the analysis of the main preconditions to develop the strategy of the green brand promotion with the purpose to attract additional green investment to the company's development. In this case, the authors allocated the main features of green investment which should be taken into account during the developing of the marketing program to promote the green brand of the company. The authors identified the main approaches to define the meaning of a green brand. Thus, in the paper, the authors defined the green brand as the unique symbols, signs, words or combinations of them which developed the green imagination about the company which operations correspond to the sustainable development goals. In the paper, the authors allocated the main drivers of the green brand as follows: green brand equity, green trust and green satisfaction. Besides, green brand equity has a mediating role between green trust and green satisfaction. With the purpose to increase the efficiency of the marketing program to promote green brand the authors generalized the main principals which should be considered by the companies. The authors highlighted that using greenwashing lead to the huge reputation loses. Besides, greenwashing decreases the level of trust to the green brand among stakeholders of the green investment market. The authors proposed to solve the abovementioned problem through the publication in free access to the nonfinancial report by the company on a regular basis. In addition, it should be obligatory and to control by the government. In the paper, the theoretical basis of the linking between sustainability, green brand perception and company policy performance was identified by the authors.
У статті авторами проаналізовані передумови формування механізмів залучення додаткових зелених інвестицій на фінансування заходів по досягненню цілей сталого розвитку та зеленого зростання економіки країни. При цьому авторами визначено, що одним із перспективних шляхів невіліювання наявних бар'єрів (стереотипне мислення, асиметрія інформації, неузгодженість цілей та інтересів основних стейкхолдерів, тощо) є формування дієвої маркетингової програми промоції зелених інвестицій. Авторами було виокремлено основних стейкхолдерів ринку зелених інвестицій та охарактеризовано їх інтереси з урахуванням специфіки зелених інвестицій. При цьому авторами, запропоновано механізм колоборації стейкхолдерів ринку зелених інвестицій, що враховує та узгоджує їх інтереси за допомогою виокремленого економічного, мотиваційного, організаційного, нормативного та маркетингового забезпечення. У статті доведено необхідність врахування принципів системної динаміки при формуванні механізму колаборації стейкхолдерів, з метою мінімізації ймовірності виникнення ланцюгової реакції появи негативних шоків, протиріч та конфліктів у ланцюгах взаємодії між стейкхолдерами. У рамках розробленого колабораційного механізму авторами охарактеризовано маркетингову концепцію 8Р з урахуванням специфіки зелених інвестицій: ціноутворення з урахуванням зелених цілей, зелені інвестиції як продукт, позиціювання на ринку зелених інвестицій, просування бренду «зелений», формування зеленого іміджу та бренду, основні стейкхолдери ринку зелених інвестицій, державна підтримка та політичний клімат, зелене виробництво, якість та сертифікація. Окрім цього, поряд із традиційними маркетинговими інструментами колабораційного механізму авторами сформовано систему сучасних маркетингових інструментів просування зелених інвестицій. Авторами наголошено, що подальших досліджень потребує система інструментів підвищення рівня довіри основних стейкхолдерів до бренду «зелений», а також необхідним є аналіз підходів до формування зеленого бренду як на рівні країни так і компанії. ; The paper deals with analyses of the preconditions to develop mechanisms for attracting additional green investments to finance the achievement of sustainable development goals and the country's green growth. At the same time, the authors proved that one of the most attractive ways to avoid the current barriers (stereotyped thinking, information asymmetry, the inconsistency of goals and interests among stakeholders, etc.) was the formation of the promotion program for green investments. The authors identified the main shareholders of the green investment market and characterized their interests, considering the specifics of green investments. Moreover, the authors developed the stakeholders' collaboration mechanism of the green investment market, considering their interests through a distinct economic, motivational, organizational, regulatory and marketing support. In the paper, the authors justified the necessity to format stakeholders' collaboration mechanism basing on system dynamics principles in order to minimize the negative shocks, contradictions and conflicts in the interaction chains between stakeholders. Within the framework of the developed collaborative mechanism, the authors described 8P marketing concept taking into account the specifics of green investments: green pricing, green investment as a product, positioning in the green investment market, promotion of the green brand, the formation of a green image and brand, key stakeholders in the green investment market, government support and political climate, green production, quality and certification. In addition, along with traditional marketing instrument of the stakeholders' collaboration mechanism, the authors allocated modern marketing instruments to promote green investments. The authors identified the further investigation direction as follows: analyse of the approaches to increase the trust level of key stakeholders to the brand "green"; analyse of the approaches to the format the green brand as for the country as for the company.
У статті авторами проаналізовані передумови формування механізмів залучення додаткових зелених інвестицій на фінансування заходів по досягненню цілей сталого розвитку та зеленого зростання економіки країни. При цьому авторами визначено, що одним із перспективних шляхів невіліювання наявних бар'єрів (стереотипне мислення, асиметрія інформації, неузгодженість цілей та інтересів основних стейкхолдерів, тощо) є формування дієвої маркетингової програми промоції зелених інвестицій. Авторами було виокремлено основних стейкхолдерів ринку зелених інвестицій та охарактеризовано їх інтереси з урахуванням специфіки зелених інвестицій. При цьому авторами, запропоновано механізм колоборації стейкхолдерів ринку зелених інвестицій, що враховує та узгоджує їх інтереси за допомогою виокремленого економічного, мотиваційного, організаційного, нормативного та маркетингового забезпечення. У статті доведено необхідність врахування принципів системної динаміки при формуванні механізму колаборації стейкхолдерів, з метою мінімізації ймовірності виникнення ланцюгової реакції появи негативних шоків, протиріч та конфліктів у ланцюгах взаємодії між стейкхолдерами. У рамках розробленого колабораційного механізму авторами охарактеризовано маркетингову концепцію 8Р з урахуванням специфіки зелених інвестицій: ціноутворення з урахуванням зелених цілей, зелені інвестиції як продукт, позиціювання на ринку зелених інвестицій, просування бренду «зелений», формування зеленого іміджу та бренду, основні стейкхолдери ринку зелених інвестицій, державна підтримка та політичний клімат, зелене виробництво, якість та сертифікація. Окрім цього, поряд із традиційними маркетинговими інструментами колабораційного механізму авторами сформовано систему сучасних маркетингових інструментів просування зелених інвестицій. Авторами наголошено, що подальших досліджень потребує система інструментів підвищення рівня довіри основних стейкхолдерів до бренду «зелений», а також необхідним є аналіз підходів до формування зеленого бренду як на рівні країни так і компанії. ; The paper deals with analyses of the preconditions to develop mechanisms for attracting additional green investments to finance the achievement of sustainable development goals and the country's green growth. At the same time, the authors proved that one of the most attractive ways to avoid the current barriers (stereotyped thinking, information asymmetry, the inconsistency of goals and interests among stakeholders, etc.) was the formation of the promotion program for green investments. The authors identified the main shareholders of the green investment market and characterized their interests, considering the specifics of green investments. Moreover, the authors developed the stakeholders' collaboration mechanism of the green investment market, considering their interests through a distinct economic, motivational, organizational, regulatory and marketing support. In the paper, the authors justified the necessity to format stakeholders' collaboration mechanism basing on system dynamics principles in order to minimize the negative shocks, contradictions and conflicts in the interaction chains between stakeholders. Within the framework of the developed collaborative mechanism, the authors described 8P marketing concept taking into account the specifics of green investments: green pricing, green investment as a product, positioning in the green investment market, promotion of the green brand, the formation of a green image and brand, key stakeholders in the green investment market, government support and political climate, green production, quality and certification. In addition, along with traditional marketing instrument of the stakeholders' collaboration mechanism, the authors allocated modern marketing instruments to promote green investments. The authors identified the further investigation direction as follows: analyse of the approaches to increase the trust level of key stakeholders to the brand "green"; analyse of the approaches to the format the green brand as for the country as for the company.
Introduction. The growing interest in energy efficiency and energy dependence of countries stimulates the scientific community to explore and analyze the main determinants that influence changes in relevant processes. In particular, the generally accepted Sustainable Development Goals by 2030 include seven goals focused on available energy resources and energy efficiency through the development of green energy and clean technologies. In addition, in 2019, the EU and Ukraine began implementing the «European Green Agreement», which aimed to transition to a carbon-neutral economy and increase energy efficiency.The aim of the study is to analyze the impact of key determinants on energy efficiency policy of the national economy in the context of integration of the European Green Agreement.Research methods. It is necessary to note the main tools that were involved in the bibliometric analysis: databases Scopus and Web of Science (to analyze the trends of publishing activities); VOSviewer (to visualize the results of meta-analysis). The study used the Granger causality test to verify hypothesis on the casual relationships between the selected indicators. Data from the following databases were used: Eurostat, Ukrstat and the European Environment Agency.Results. The obtained results confirmed the bidirectional causality between energy efficiency and renewable energy, as well as the unidirectional causality between greenhouse gas emissions and energy efficiency.Perspectives. Requires further research on the developing of effective instruments for activating the green investment market.
The paper investigates the relationships between economic, social, and environmental dimensions of sustainable development. GDP growth represents the main economic dimension, greenhouse gas (GHG) emissions and renewable energy consumption the environmental dimension, and corruption the social dimension of sustainable development. The investigation of these relationships is based on the concept of the Environmental Kuznets Curve hypothesis about the non‐linear relationship between economic growth and environmental pollution. The authors used the panel data of EU countries and Ukraine for 2000–2016 years from the Eurostat database. The obtained results confirmed the Environmental Kuznets curve hypothesis for the EU and Ukraine. All the indicators were statistically significant at 1% and 5% levels. The findings proved that increasing renewable energy (RE) by 1% led to a decline of GHG in the interval (0.166103, 0.220551), and аn increase of the Control of Corruption Index by 1% provoked a decline of GHG by 0.88%. The conducted study enabled the authors to conclude that Ukraine needs to increase the GDP level per capita given the economy diversification and via the introduction of more effective and "clean" production technologies.
The paper investigates the relationships between economic, social, and environmental dimensions of sustainable development. GDP growth represents the main economic dimension, greenhouse gas (GHG) emissions and renewable energy consumption the environmental dimension, and corruption the social dimension of sustainable development. The investigation of these relationships is based on the concept of the Environmental Kuznets Curve hypothesis about the non‐linear relationship between economic growth and environmental pollution. The authors used the panel data of EU countries and Ukraine for 2000–2016 years from the Eurostat database. The obtained results confirmed the Environmental Kuznets curve hypothesis for the EU and Ukraine. All the indicators were statistically significant at 1% and 5% levels. The findings proved that increasing renewable energy (RE) by 1% led to a decline of GHG in the interval (0.166103, 0.220551), and аn increase of the Control of Corruption Index by 1% provoked a decline of GHG by 0.88%. The conducted study enabled the authors to conclude that Ukraine needs to increase the GDP level per capita given the economy diversification and via the introduction of more effective and "clean" production technologies.
The paper investigates the relationships between economic, social, and environmental dimensions of sustainable development. GDP growth represents the main economic dimension, greenhouse gas (GHG) emissions and renewable energy consumption the environmental dimension, and corruption the social dimension of sustainable development. The investigation of these relationships is based on the concept of the Environmental Kuznets Curve hypothesis about the non‐linear relationship between economic growth and environmental pollution. The authors used the panel data of EU countries and Ukraine for 2000–2016 years from the Eurostat database. The obtained results confirmed the Environmental Kuznets curve hypothesis for the EU and Ukraine. All the indicators were statistically significant at 1% and 5% levels. The findings proved that increasing renewable energy (RE) by 1% led to a decline of GHG in the interval (0.166103, 0.220551), and аn increase of the Control of Corruption Index by 1% provoked a decline of GHG by 0.88%. The conducted study enabled the authors to conclude that Ukraine needs to increase the GDP level per capita given the economy diversification and via the introduction of more effective and "clean" production technologies.
The paper investigates the relationships between economic, social, and environmental dimensions of sustainable development. GDP growth represents the main economic dimension, greenhouse gas (GHG) emissions and renewable energy consumption the environmental dimension, and corruption the social dimension of sustainable development. The investigation of these relationships is based on the concept of the Environmental Kuznets Curve hypothesis about the non‐linear relationship between economic growth and environmental pollution. The authors used the panel data of EU countries and Ukraine for 2000–2016 years from the Eurostat database. The obtained results confirmed the Environmental Kuznets curve hypothesis for the EU and Ukraine. All the indicators were statistically significant at 1% and 5% levels. The findings proved that increasing renewable energy (RE) by 1% led to a decline of GHG in the interval (0.166103, 0.220551), and аn increase of the Control of Corruption Index by 1% provoked a decline of GHG by 0.88%. The conducted study enabled the authors to conclude that Ukraine needs to increase the GDP level per capita given the economy diversification and via the introduction of more effective and "clean" production technologies.
The main goal of the article is to analyze the role and influence of economic freedom on macroeconomic stability. For this purpose, the authors used the integrated index of economic freedom, calculated by the Heritage Foundation and Democracy Index. It is noted that this index indicator was calculated by the experts from the World Bank using the index of voice and accountability. In the paper, the authors used the multinational panel dataset for 11 countries of the EU for the purpose of checking the correlation between economic freedom, democracy and macroeconomic stability. It should be highlighted that the abovementioned 11 countries are related by the fluctuation of economic growth during the transformation process (1996–2016) from communist party to the democracy and political pluralism. In addition, the authors proposed to add the indicators of political stability and trade openness, which allowed to take into account implementation of flexible macroeconomic instruments, including monetary policy, which towards increasing the economic growth, employment and financial development of the countries. The findings are directed received using the regression equation with fixed and random effects showed the high level of correspondence of the model used with the original observations. Despite the chosen approach to estimate the macroeconomic stability, the findings showed that there is a positive and statistically significant impact of economic freedom and democracy on macroeconomic stability.
The main objective of this research is to study the role and impact of fiscal decentralization on the macroeconomic stability of the country. The paper analyzes and systematizes approaches to the definition of 'macroeconomic stability' concept. The key factors that impact macroeconomic stability are identified. In the framework of this research, the authors identify fiscal decentralization as one of the factors affecting macroeconomic stability. To determine the strength and statistical significance of the above mentioned relationship, the authors suggest presenting macroeconomic stability as a functional dependency between macroeconomic stability and the level of fiscal decentralization, which is described by the following variables: the growth rate of money supply, investment and openness of the economy, fiscal decentralization. In this case, it is suggested to determine the level of fiscal decentralization in three directions: expenditure decentralization, revenue decentralization and expenditure decentralization simultaneously.
